ФДС України

Хочу літати!

Артем Казачанський

Ось нарешті рішення прийняте: хочу та буду літати. Тут виникає багато питань, і одне з найголовніших: "На чому піднятися в небо?" Людина вигадала досить багато засобів зробити це, але далі мова піде про навчання польотам на дельтаплані. Не розглядаючи питання "Чому?", відповімо на питання "Як?", "Де?", "Коли?" і "А я зможу?"

Почнемо з кінця. До учльота (так називається людина, що вчиться літати) не висувається ніяких специфічних вимог. Звісно, існують медичні протипоказання, але зараз вважаємо, що у шкільні роки у вас не було звільнення від фізичної культури. Добра фізична форма допоможе у навчанні; погана - стимулюватиме її покращити та при постійних заняттях нарешті стане потрібною. Зріст, вага, стать не грають ніякої ролі.

"Коли?" Закон у нашій державі дозволяє виконувати польоти з 18 років. Але теоретичну частину навчання можна починати трохи раніше.

"Де?" Це, мабуть, найважливіше питання! У часи Ліліенталя та братів Райт люди вчилися самотужки. Але часи ці минули, техніка зробила не один крок вперед, і тепер вам не потрібно проходити всіма тими тернистими стежками, щоб нарешті якось-то відірватися від землі. По-перше, це довго. По-друге - це небезпечно. Жодна книга, жоден підручник не зможе бути з вами на старті, і тим більше, не зможе проконтролювати правильність ваших дій та щось підказати. До того ж, вона потім не зможе вказати вам на ваші помилки. Тому у справі навчання польотам (до речі, не тільки на дельтаплані) потрібен ІНСТРУКТОР! Кваліфікований, грамотний інструктор зробить ваші кроки у небо по-перше (і це найголовніше) максимально БЕЗПЕЧНИМИ, по-друге, максимально ефективними.

В Україні сьогодні існує не один дельтаклуб, де люди збираються з єдиною метою - політ на дельтаплані. Вони літають самі та вчать інших. Коштує це, як правило, не дорого - клубні внески зазвичай невеликі, і використовуються вони переважно для підтримки техніки у льотному стані. Навчання стає фактично безкоштовним, а інструктор насамперед - товаришем.

Ще в Україні існують школи дельтапланеризму, розташовані у Криму на горі Клємент'єва (Феодосія). За дещо більші гроші вас теж вчитимуть літати не меш досвідчені люди, ніж в клубах, не меш безпечно, але за дещо коротший термін. Навіть можна сказати, що досвід навчання у школі більший, ніж у клубі. Кожен робить вибір сам, але все одно необхідно усвідомити - КВАЛІФІКОВАНИЙ ІНСТРУКТОР ПОТРІБЕН!

"Як?" Який би шлях навчання ви не обрали, його етапи скрізь однакові. Деяка різниця буде, і вона обумовлена місцевими особливостями рельєфу, погодою тощо.

У більшості випадків старт здійснюється з ніг пілота, тому перше, чому вас вчитимуть - пробіжки з дельтапланом по рівнині. Так, доведеться побігати! Недалеко (10-20 метрів), але швидко і з дельтапланом на плечах. Мета вправи - навчити контролювати правильне положення крила відносно повітря, розбіг та зупинку, а також дії пілота у різних ситуаціях під час старту. Тільки-но у вас почне виходити правильно та стабільно, інструктор поведе вас на схил, і там доведеться ще трошки побігати згори вниз, доки... ви вперше не відірветесь від землі. Це будуть ваші перші секунди польоту. Вгамувавши перший захват, ви будете повторювати цю вправу, поступово підіймаючись вище по схилу. І ось у вас буде достатньо висоти та часу, щоб зробити перший поворот. Щойно ви це освоїте, інструктор поставить задачу маневрування в повітрі: повороти праворуч, ліворуч, розрахунок посадки у заданому місці. Такі вправи виконуються вже за наявності достатньої висоти, у спокійних умовах, за наявності несильного зустрічного вітру.

Політ на великій висоті, на значну відстань та протягом такого часу, як ви бажаєте, - це те, заради чого усе зачиналося. Спочатку це будуть польоти уздовж гори у так званому динаміку, але тривалість його вже буде достатньою, щоб вам забажалося вище, далі, швидше. І тому наступним етапом стане підкорення польотів у термічних потоках. Без цього не буде головного - польоту за заданим маршрутом на десятки, і навіть сотні кілометрів з набором висоти декілька тисяч метрів.

І все? Ні! Це тільки початок. Це тільки вивчення азбуки, щоб далі вчитися мистецтву польоту, покращувати свою майстерність, досягати нових обріїв у прямому та переносному сенсі, підкорювати п'ятий океан.

У програму навчання також можуть входити різні механізовані засоби старту (лебідки, буксирування дельтаплана за автомобілем чи мотодельтапланом). Але вони не є метою навчання, а лише ще одним засобом опинитися у повітрі, знайти потік та вирушити на маршрут.

Отже, робимо висновки:

"Хто?" - Майже будь-хто!

"Коли?" - Майже будь-коли!

"Де?" - у клубах та школах дельтапланеризму під наглядом інструктора!

"Як?" - Безпечно та із задоволенням!

До зустрічі в небі!